Сьогодні останній дзвоник – такий бентежний, такий незабутній. Він залишить у минулому дитинство, школу, безтурботність, усе найперше і найкраще. Ви вступаєте у самостійне і таємниче життя, повне радощів та тривог.

Дорогі одинадцятикласники! Влийтеся ще раз усі разом у нашу родину, вслухайтеся востаннє в перелив дзвінка і збережіть у своїй пам'яті ці неповторні хвилини прощання зі школою.

До виносу Державного прапора України стояти струнко! Прапор винести! Свято Останнього дзвоника вважати відкритим!

	До слова запрошується директор Купріянівської ЗОШ
Не забуть нам ніколи Добрих слів вчителів. Скільки знань і натхнення Кожен дать нам зумів!

	Батьки вручають хліб дітям, Хліб-сіль на рушнику несем, Любов несем безмірну, Людей любіть ви над усе, Любіть, як землю, вірно!
Мамо! Не ховай у зіницях непрохані сльози – Материнська щаслива сльоза визолочує світ! Підіймаються діти, як трави! І сонячні роси Ваших дум і тривог нам наповнюють цвіт.

	Чарівні традиції нашої школи розчулили серця усіх присутніх на святі….
Заступник директора вітає учнів з їх досягненнями у навчанні….

	Підростаюче покоління вітає випускників.
Ось останній дзвоник в небі пролунав І про закінчення навчання нагадав!