Школу почали будувати в 1909р., а в 1911 в с. Купріянівка вже відкрили 4-класну церковно-приходську школу. Щоб потрапити до школи, треба було дістати дозволу у пана. Після Великої Жовтневої соціалістичної революції в школі продовжувалось навчання. В 1925-1926 р.р. школу добудували, розширили корпус. Відкрили семирічну школу. Закінчивши її, учні працювали на дослідну станцію.
В роки війни школа працювала. Вчителями були Іван Трифонович Помазан і Братченко Микита Іванович. Більша частина Вчителів та колишніх учнів нашої школи воювали на фронтах, захищаючи Батьківщину. Відступаючи, німці зірвали школу, спалили. Ніде було навчатись. Заняття проходили в хаті Івана Івановича Прилуцького (де потім була шкільна їдальня) та в хаті Хоми Єфремовича Козія (була розміщена в шкільому дворі). Довго стояли руїни школи. Потім почалась відбудова.
Першим директором після війни став Поранько Андрій Леонтійович. Колгосп "40 років Жовтня” віддав школі будинок, де містилась контора в 1952 році. Нині там корпус школи №1, акорпус №2 став до ладу в 1956 році. В 1967-1968 навчальному році в школі обладнане парове опалення.
